ГОГОНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до гоготати 1, 3 Тільки увійшов Яків в гущавину кущів, як ліс несподівано гогонув: галас, вигуки, висвисти з усіх кінців (Степан Васильченко, II, 1959, 63); Не вспіла бричка зникнути з очей, як угя кумпанія так і гогонула і довго качалася од реготу (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 107).
ГОГОНУТИ
Тлумачення слова