ГОДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до годувати. [Домаха:] Чого воно [дитя] там репетує? Неначе давно годоване! (Марко Кропивницький, II, 1958, 162); Кабан годований не для продажу, а для себе (Остап Вишня, II, 1956, 37);
// у знач. прикм. Відгодований, гладкий. Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Тарас Шевченко, I, 1951, 265); Михайло Колодій, що працював на підсобному приміському господарстві, перехитрив начальство і доставив партизанам п’ять годованих кабанів (Дмитро Бедзик, Плем’я.., 1958, 71).
ГОДОВАНИЙ
Тлумачення слова