ГОБО́Й, я, чол. Дерев’яний духовий музичний інструмент, за висотою звуку середній між флейтою і кларнетом. Розвиваючись від басів, він [мотив] блискавично швидко переноситься до скрипок, флейти, гобоя і кларнета (Мистецтво, 1, 1952, 28).
ГОБОЙ
Тлумачення слова