ГНИЛОЗУ́БИЙ, а, е. З гнилими зубами. — Ідіть лишень до нас, — мовила огрядна молодиця, гнилозубого чоловіка жінка (Панас Мирний, III, 1954, 91); — То це ти… ти, Кашу бо, язика мені втнеш? — повернувся до нього усім тулубом Вовк. — Ти, щеня гнилозубе? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 239).
ГНИЛОЗУБИЙ
Тлумачення слова