ГНУ́ЧКО. Присл. до гнучкий. Несподівано вулицею гнучко пройшла дівчина з коромислом через плече (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 188); * Образно. Дівчина чутливо проникала в його настрій і якось гнучко потрапляла за бігом його невеселих думок (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 75).
ГНУЧКО
Тлумачення слова