ГНО́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. тем. чол. до гнобити 1;
// у знач. прикм. Ленін вважав, що, проводячи інтернаціоналістську політику пролетаріату, соціал-демократи гноблячої нації повинні відстоювати свободу відокремлення пригноблених краги (Ленін, Коротка біографія. 1955, 150).
ГНОБЛЯЧИЙ
Тлумачення слова