ГНІЗДИ́ЩЕ, а, сер. Збільш. до гніздо 1, 2, 4. Потім, помостивши Свої гніздища, враз попіднімають [лелеки] Червоні очеретинки до неба І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять… (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 12); — Чи то ж гарно буде, як він часом випадком од когось дізнається, що завів знайомість з якимсь кодлом прохачів: з вами, з Галецькою, з Мокрієвською, та що й я з того гніздища? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 345).
ГНІЗДИЩЕ
Тлумачення слова