ГНІЗДЮ́К, а, чол., іст., зневажл. Козак, що осів на одному місці і має власне господарство. Він винувато зирнув на сусідів, на свою шаблю — скільки років висить без діла, а хазяїн зовсім уже гніздюком зробився, гречкосієм (Петро Панч, III, 1956, 26); — Піду десь до старшини зимувати або до гніздюка-гречкосія (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 197).
ГНІЗДЮК
Тлумачення слова