ГНІВИ́ТИ, влю, виш; мн. гнівлять; недок., перех. Викликати гнів, роздратування; сердити. [Явдоха (з докором):] Петрусю! не гніви батька (Панас Мирний, V, 1955, 137); Напевно, спокій і виразність Настиних слів найбільше й гнівили Славка (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 152).
ГНІВИТИ
Тлумачення слова