ГНІВЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Схильний до гніву; який може швидко, легко розгніватися. — Не гнівайся, Микольцю… — Я не з гнівливих (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 87).
2. діал. Гнівний. Явдоха стояла на порозі бліда, гнівлива; сухі старечі губи тремтіли від великого гніву (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 55); Навіжена [Ніагара] рветься вдаль… Мов гнівлива королева дзеркала трощить хрусталь (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 131).