ГМИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Вимовити «гм». Гмикнувши у відповідь, він потер долонею ретельно виголену голову (Натан Рибак, Час, 1960, 16); Терентій мовчки пройшовся по світлиці, щось сам собі гмикнув, зупинився перед ліжком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 317).
ГМИКНУТИ
Тлумачення слова