ГЛИТА́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до глитай. Озброєна глитайська зграя вчинила жорстоку розправу над повстанцями (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 5);
// Належний глитаєві. Часом згадаю, що не на себе роблю — глитайське добро збільшую, — гірко мені зробиться (Ігор Муратов, Сук. повість, 1959, 10); Стоять нерухомо на вигоні глитайські вітряки (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 87);
// Власт. глитаєві. Знала вже глитайську вдачу жінка, — чим привітніший Кочубей, тим міцніше затягає петлю на шиї (Олесь Донченко, III, 1956, 8).
ГЛИТАЙСЬКИЙ
Тлумачення слова