ГЛИТАЄ́НКО, а, чол. Син глитая. Останнім приплив із своїми краянами Федір Андріяка,.. який щоліта бився на сільських храмах з хутірськими глитаєнками (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 13); Підводжу очі, а то наш-таки сільський один, глитаєнко. Я в його батька колись усю молодість свою проішачив (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 253).
ГЛИТАЄНКО
Тлумачення слова