ГЛИ́НИЩЕ, а, сер. Місце, яма, звідки беруть глину. Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг і пішла в глинище по глину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 205); [Джонс:] Отсе я, бачите, ґрунтець купив та й глинище на ньому, а не знаю, чи путня глина (Леся Українка, III, 1952, 94); В дворі у нас почали копати глинище (Степан Васильченко, II, 1959, 473).
ГЛИНИЩЕ
Тлумачення слова