ГЛИ́НЯНИК, а, чол. Посудина, в якій розводять глину або крейду для мазання долівки, стін. Пріська закомандувала винести ослони, глиняники, бо ще ж і знадвору треба вимазати (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 213).
ГЛИНЯНИК
Тлумачення слова
ГЛИ́НЯНИК, а, чол. Посудина, в якій розводять глину або крейду для мазання долівки, стін. Пріська закомандувала винести ослони, глиняники, бо ще ж і знадвору треба вимазати (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 213).