ГЛИБОКОДУМНИЙ

ГЛИБОКОДУ́МНИЙ, а, е. Якому властиве глибоке мислення. Професор був високий і рівний, з піднятими широкими плечима, з сухим строгим обличчям, холодний і глибокодумний (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 111);
//  Сповнений глибокого змісту, глибоких думок. Підходить він і.. говорить що-небудь дуже коротке, але глибокодумне (Моє шиття в мист., 1955, 93); Це [своє завдання].. глибоко усвідомлює кожен митець і вся наша багатогранна і глибокодумна радянська література (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6); — А повторяти глибокодумні прислів’я — справа найлегша (Вадим Собко, Справа.., 1959, 119).