ГЛИБОЧІНЬ

ГЛИБОЧІ́НЬ, і, жін. Те саме, що глибина. Сила падіння була така велика, що, пірнувши, Сахно не могла спинитися. Вона каменем прорізала кількаметрову глибочінь (Юрій Смолич, I, 1958, 99); Ані хмарки у небі — лише височінь, глибочінь (Леонід Первомайський, I, 1958, 291); На якусь хвилину воші [сойки] порушили чистоту лісових звуків, але ясніше розкрили чутливу глибочінь лісу (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 197); В глибочінь віків сягає історія російського народу — народу, що має спільну з українським та білоруським народами колиску — Київську Рись (Максим Рильський, III, 1955, 8); Глибочінь його [Т. Шевченка] творчості мірялася глибиною страждань, любові і гніву народної душі (Літературна газета, 10.III 1961, 1); Вона зазнала всю глибочінь його батьківської любові (Олесь Донченко, III, 1956, 418).