ГЛИБОЧЕ́ННИЙ, а, е. розм. Те саме, що глибочезний. [Стась:] Кругом двору викопав глибоченний рів (Степан Васильченко, III, 1960, 198); На крутому схилі стоїть стара-престара береза-скрипуха, втомлено схилившись у глибоченний яр (Петро Колесник, Терен.., 1959, 10).
ГЛИБОЧЕННИЙ
Тлумачення слова