ГЛИБ

ГЛИБ, у, чол. Те саме, що глибина 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна.. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302); Всі троє ідуть у глиб подвір’я до старої хати (Іван Микитенко, I, 1957, 41); Дружба народів досягла повного розвитку лише в наш, радянський час. Але коріння її сягають в глиб віків (Максим Рильський, III, 1953, 15); З самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою (Панас Мирний, IV, 1955, 311);  * У порівняннях. Ця справа була такою темною, як морський глиб (Іван Ле, Вибр., 1939, 237).