ГЛУ́ПСТВО, а, сер., рідко.
1. Властивість за значенням глупий. — Ви велика людина і добре розпізнасте глупства і доброчинність у суспільстві (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 274).
2. Нерозумний вчинок, задум, вислів. [Ярош:] Ні, поки ти молодий, ти не забезпечений від глупства (Іван Микитенко, I, 1957, 510); — Не кажи, вуйку, глупства, — зашипіла озираючись Вінцусиха (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 152).