ГЛУМИТИ, млю, ми́ш; мн. тлумлять; недок., перех., розм., рідко. Нищити, псувати. — Глумлять і чорне, і родюче дерево! От які вони [лісовики] люди! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 96).
ГЛУМИТИ
Тлумачення слова
ГЛУМИТИ, млю, ми́ш; мн. тлумлять; недок., перех., розм., рідко. Нищити, псувати. — Глумлять і чорне, і родюче дерево! От які вони [лісовики] люди! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 96).