ГЛУМЛИ́ВІСТЬ, вості, сер. Абстр. ім. до глумливий. Діставши з Варшави якогось листа, пан Вжеський поплескав його [Янека] по плечу і сказав без звичної глумливості: — Ну, радій, Янеку! Днями стану я майже першою людиною в крулевстві [королівстві] і не забуду тебе (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4).
ГЛУМЛИВІСТЬ
Тлумачення слова