ГЛУХЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до глухий 1, 3, 4. Непоказна вона, з себе, кирпатенька і.. глухенька (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 308); Глухенька доріжка поміж хат покрутилася хуторами (Андрій Головко, II, 1957, 10); Близенько коло маленького хуторця глухенького темно зеленів та шумів [гай] (Марко Вовчок, I, 1955, 366).
ГЛУХЕНЬКИЙ
Тлумачення слова