ГЛЯНСУВА́ТИЙ, а, е. Який має легкий глянс; блискучий. Нормальна насінина льону гладенька, має блискучу, глянсувату поверхню (Технічні культури, 1956, 15); Надвечір напали на глянсуватий слід полозків (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 799).
ГЛЯНСУВАТИЙ
Тлумачення слова