ГЛЯНСО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до глянсувати.
2. прикм. Те саме, що глянсовий. Почав [Володя] натягати на руки чорні глянсовані рукавички (Іван Франко, II, 1950, 71).
3. прикм., перен. Вишукано, блискуче одягнений. Вся власна особа [панни Люсі].., шнурована, глянсована,.. уражала своєю паризькою неподільністю штучного й натурального (Леся Українка, III, 1952, 663).