ГЛЕ́ЧИЧОК, чка. чол. Зменш.-пестл. до глечик 1. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 315); Схопивши малесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Любов Яновська, I, 1959, 144).
ГЛЕЧИЧОК
Тлумачення слова