ГЛАЗУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до глазурувати. Відомі.. сорти пастили, глазурованої шоколадом (Українські страви, 1957, 326);
// у знач. прикм. Покритий глазур’ю. На даху його [будинку] акуратно викладено глазурованою черепицею «1958» (Радянська Україна, 6.IV 1958, 1).
ГЛАЗУРОВАНИЙ
Тлумачення слова