ГЛАВКОВЕ́РХ, а, чол. Скорочення: верховний головнокомандувач. Два тижні сенатор Соколов і главковерх Керенський, збираючи сили, не переставали намовляти полки до наступу (Петро Панч, I, 1956, 98); Їх [хлопчаків] особливо хвилювало, як у цьому бойовому поході відбив Мате Залка в Колчака ешелон золота — золотий запас молодої Радянської Республіки, що його білогвардійський главковерх замірявся вивезти до Японії (Юрій Смолич, VI, 1959, 40).
ГЛАВКОВЕРХ
Тлумачення слова