ГЛАВА 1, и, уроч.
1. жін., заст. Те саме, що голова 1. До його кралася змія Крилатая, з сім’ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Максим Рильський, II, 1946, 5).
2. чол. і жін., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Минає ніч, простує до садочку Глава арабів, старшина йменитий (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 155); Звістку про наступну зустріч глав урядів СРСР і США вітають багато визначних профспілкових, громадських і релігійних діячів Англії (Радянська Україна, 6.VIII 1959, 4).
ГЛАВА 2, и, жін. Розділ книги, статті, що позначається нумерацією або окремим заголовком. Сьогодні задумав писати одну повістину. Главу вже накомпонував, що буде дальше — не знаю (Панас Мирний, V, 1955, 341); Леніна книги і глави — всім мільйонам розкрить (Павло Усенко, Вибр., 1948, 10); * Образно. Двадцятий вік, майбутнього провісник, Нову главу історії почав (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84).