ГЛАСИТИ, глашу, гласиш, недок., перех., книжн. Мати в собі якесь твердження; говорити, стверджувати. — Довгий ряд років зуміс змінити ім’я, зовнішність, характер і долю, здається, так гласить Платонова мудрість (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 37); Недаром основна вимога соціалістичного реалізму гласить, що література покликана розкрити в художніх образах суть подій (Вітчизна, 8, 1958, 122);
// заст. Урочисто проголошувати. — Віруйте і гиньте! — пророки гласять (Тарас Шевченко, I, 1951, 210).
ГЛАСИТИ
Тлумачення слова