ГЛАДУ́ХА, и, жін., розм. Жіночий рід до гладун 1. — Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір? — проводила вона ковалиху неприязною думкою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 15); Такі гладухи [купчихи] ще чого доброго можуть і його ні за що схопити (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 57).
ГЛАДУХА
Тлумачення слова