ГЛАДІА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гладіатор. У місті Капуї, в одній з гладіаторських шкіл, раби організували змову (іст. стар. світу, 1957, 173); [Публій (до Хуси):] Цікавий, чим ви бавите народ? Ні гладіаторських боїв, ні цирку, ані театру навіть! (Леся Українка, III, 1952, 180).
ГЛАДІАТОРСЬКИЙ
Тлумачення слова