ГІРСЬКИ́Й, а, е.
1. Прикм. до гора 1. Веди, доріженько крута, Нас кличе висота, Нехай на всіх гірських шпилях Горить червоний стяг! (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 63);
// Вкритий горами, пагорбами; гористий. На території УРСР водна ерозія ґрунтів найбільш поширена на.. орних землях та пасовищах передгірських і гірських районів Карпат і Криму (Наука і життя, 8, 1959, 28);
// Який знаходиться, росте або водиться в горах. Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (Іван Франко, VI, 1951, 12); Повітря таке запашне од гірських трав, що аж п’янить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 322); Гірський орел нерухомо завис у піднебессі (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266).
▲ Гірська хвороба — хворобливий стан, викликаний низьким атмосферним тиском (при повітряних польотах, сходженні на гірські висоти і т. ін.). На висоті близько 4000 м майже в усіх наших піддослідних у тій чи іншій мірі були виражені симптоми гірської хвороби у вигляді швидкої стомлюваності,.. втрати апетиту (Медичний журнал, XXIII, 2, 1953, 4).
2. Який входить до складу земної кори або добувається у надр землі. На Україні є дуже багато кар’єрів, в яких видобувають різноманітні тверді гірські породи: граніт, пісковик, вапняк, мармур (Наука і життя, 8, 1958, 22).
▲ Гірський кришталь — прозора безбарвна різновидність кварцу, що використовується в радіотехніці, оптиці та ювелірній справі. Великі родовища різновидності гірського кришталю — п’єзокварцу виявлено в горах Тарбагатаю на сході Казахстану (Радянська Україна, 26.III 1957, 1).