ГІРНИЧИЙ

ГІРНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до розробки надр землі. Скільки чудових механізмів одержали й одержують шахти, вугільних стругів, гірничих комбайнів, врубівок та іншого (Юрій Яновський, I, 1958, 443); Надя мріяла про те, щоб стати гірничим інженером (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1948, 6).
▲ Гірнича справа — наука про добування корисних копалин із земних надр, а також відповідна галузь техніки. Ползунов багато праці витратив на самостійне вивчення фізики та гірничої справи (Фізика, II, 1957, 63); Гірничі виробки — порожнини в товщі земної кори або виїмки на її поверхні, що утворюються при гірничих роботах.