ГІРЛЯ́НДА, и, жін.
1. Прикраса з квіток, гілок і т. ін., сплетених у вигляді довгої низки. Принесли хлопці ялинових віт, Дівчата їх в гірлянди пов’язали (Ігор Муратов, Повість.., 1948, 33);
// Декоративний мотив, орнамент такої форми. Були на ній [чашці] виписані, гірлянди квіток, зо два метелики і злотистий напис (Леся Українка, III, 1952, 485); * У порівняннях. Вечірнє небо заквітчалось весняними хмарками, мов гірляндами я зеленого барвінку (Степан Васильченко, II, 1959, 10).
2. перев. кого, чого, перен. Розташовані в ряд предмети, що нагадують таку прикрасу. Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 99); Вудка його лежала на плечі, і бички довгою гірляндою звисали з неї мало не до самої землі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 68).