ГІРКО́ТА́, оти, жін. Те саме, що гіркість. Курить пилком і гіркотою віє Від давніх половецьких полинів (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 37); Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (Степан Васильченко, IV, 1960, 35); Невдача з оповіданням уже так гостро не хвилювала, лишилась гіркота й утома та ще якесь почуття самотності (Олесь Донченко, V, 1957, 514).
ГІРКОТА
Тлумачення слова