ГІРЧИ́ЧНИК, а, чол. Листок паперу або шматок тканини, покритий гірчичним порошком з клейкою речовиною; використовується як лікувальний засіб, що викликає приплив крові. Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (Олесь Донченко, III, 1957, 107).
ГІРЧИЧНИК
Тлумачення слова