ГІПЕРБОЛА 1, и, жін. Стилістичний засіб навмисного перебільшення з метою посилення виразності. В основі гіперболи лежать художні перебільшення зображуваного об’єкта (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 90); У багатьох рисунках митці добивались виразності і дохідливості сатири, звертаючись уже не до символіки, а до гіперболи (Українська радянська графіка, 1957, 64);
// Всяке перебільшення. Сказати, що Тодось — це був Мічурін, — Гіпербола і поетичний риск… (Максим Рильський, I, 1956, 177).
ГІПЕРБОЛА 2, л, жін., мат. Незамкнена крива з двох віток, що утворюються при перетині площиною обох порожнин конуса. Крім кола, тобто найпростішої плоскої кривої лінії, вже стародавні грецькі математики знали про властивості складних плоских кривих ліній — еліпса, параболи і гіперболи (Бесіди про всесвіт, 1953, 29).