ГІМЕНЕ́Й, я, чол., міф. У грецькій та римській міфології — бог шлюбу. І дівчаті Людей шукала [мати]. І найшла. Та, помолившись Гіменею В своїм веселім гінекею, В чужий веселий одвела (Тарас Шевченко, II, 1953, 267); Йон уже з санкції батькової.. носив на пальці мідяну каблучку від неї [Домніки] — це перше з пут чигаючого на парубків Гіменея… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246).
ГІМЕНЕЙ
Тлумачення слова