ГІ́ЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до гілка. Вітерець заснув, і гілочки.. дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 40); Ольга Григорівна глянула на бузок, розправила гілочку (Олесь Донченко, V, 1957, 539).
ГІЛОЧКА
Тлумачення слова