ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240).
♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45).
ГІЛЛЯКА
Тлумачення слова