ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, я, сер. Збірн. до гілля. В холодних деревах шумів нічний вітер, розгойдуючи вогке тяжке гілляччя (Іван Микитенко, II, 1957, 223); Раптом крізь кленове Прозірчате гілляччя я побачив Своє село (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 205).
ГІЛЛЯЧЧЯ
Тлумачення слова