ГІЛЯ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до гіляк, гіляки́. Та Яків рвався вперед, обходив гіляцькі селища, нюхав повітря. Він на віщось надіявся, чогось чекав (Олесь Донченко, III, 1956, 109).