ГЕНОТИ́П, у, чол., біол. Сукупність усіх матеріальних структур клітини, що виконують функцію спадковості. Уся сукупність генів в організмі людини, одержана від батьків, становить її генотип. Іноді до генотипу входять не тільки гени, передані батьками, а й нові, так звані мутантні гени (Наука і життя, 1, 1975, 45).
ГЕНОТИП
Тлумачення слова