ГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який вказує на походження, розвиток. Нам відомо дуже мало культур стародавньої людини, на яких можна простежити генетичну послідовність їх [слов’ян] розвитку (Вісник АН УРСР, 6, 1957, 5); Зручніше розглядати озера за походженням їх западин. Ця класифікація озер називається генетичною (Курс загальної геології, 1947, 117).
2. Прикм. до генетика. Наприкінці серпня в приміщенні монастирської трапезної було відкрито генетичну лабораторію Мічу ріпа (Олександр Довженко, I, 1958, 464).