ГЕНЕРА́ЦІЯ, ї, жін., спец.
1. Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління. — Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство (Іван Франко, IV, 1950, 310);
// перен. Сукупність людей одного віку, пов’язаних спільними інтересами і спільною діяльністю. Для нас, акторів старшої генерації, Марія Костянтинівна Заньковецька завжди була високим зразком і недосяжним ідеалом (Минуле українського театру, 1953, 141); Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху (Яків Баш, Надія, 1960, 103).
2. Виникнення, відтворення. Одним з небажаних явищ у підсилювачі високої частоти є можливість виникнення власних коливань, тобто генерації (Основи радіотехніки, 1957, 135).