ГЕ́НДЕЛЬ, для, чол., зневажл. Торгівля, комерція з метою наживи. — Я міг уже покинути всякий гендель, узяти аренду на селі, позичати хлопам гроші на проценти і жити собі, як пан! (Іван Франко, III, 1950, 19); Землі він спершу мав небагато, але гендлем та всякими хитрощами вибився-таки в дукачі (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 9);
// Бариш. — Краще дати трошки [грошей] і мати згодом добрий гендель (Яків Качура, II, 1958, 376).
ГЕНДЕЛЬ
Тлумачення слова