ГЕН 1, присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко. — Дивився, як там Лев здиха, Аж ген у тій діброві! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 41); Велично пливе ген по ниві комбайн (Андрій Головко, I, 1957, 433); Аж ген за північ, коли пожежа стихла і зарево згасло, змогла тільки трохи заспокоїтися Христя і лягла спати (Панас Мирний, III, 1954, 341).
ГЕН 2, а, чол., біол. За сучасним уявленням, одиниця спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадкам.