ГЕН-ГЕН, присл., розм. Підсил. до ген 1; далеко-далеко. Ген-ген мріють дві гори в тумані (Степан Васильченко, II, 1959, 309); Ще ген-ген до світа, а вже будять її доїти корову та до череди гнати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 63); Юра буде гімназистом ще ген-ген коли! Може, аж місяців через три! (Юрій Смолич, II, 1958, 70).
ГЕН-ГЕН
Тлумачення слова