ГЕЛІОТРО́П, а, чол.
1. Трав’яниста декоративна рослина з запашними ліловими квітами. — А ондечки грядки геліотропів,.. тюльпанів, датур, тубероз! (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 271);
// Квіти цієї рослини. Оглянемо хризантеми, обнюхаємо геліотропи та туберози в салоні (Іван Франко, IV, 1950, 347).
2. Мінерал групи халцедону, що вживаються для виготовлення дрібних художніх виробів.
3. Прилад для передачі сигналів з одного пункту на другий відбиттям сонячного проміння.